У багатьох випадках операція із заміни суглоба є останнім засобом, на який може розраховувати хвора людина. Але, як і будь-яка операція, операція ендопротезування(replacement) має свої ризики. Ці ризики вищі за ревізійних (повторних) оперативних втручань.
Тому перед тим, як зважитися на операцію із заміни суглоба, необхідно ретельно зважити всі плюси та мінуси такого вибору.
Серед європейських ортопедів існує такий вислів, що ендопротезування суглоба тотожно внутрішньої ампутації цього суглоба. І це певною мірою правомірно. Адже при ендопротезуванні видаляється досить багато власної кісткової тканини, яка не відновлюється.
До можливих ускладнень після заміни суглоба належать:
Інфекційний процес (параендопротезна інфекція)
Інфекція в галузі ендопротезу (нагноєння) – важке ускладнення. Його лікування є складним, тривалим та дорогим.
Ризик розвитку параендопротезного інфекційного процесу особливо підвищений у пацієнтів із такими супутніми захворюваннями, як ревматоїдний артрит, які приймають гормональні препарати.
Інфекційні ускладнення проявляються болем, набряком, почервонінням у місці розвитку інфекції, різким порушенням опорної та рухової функції кінцівки. Розвивається септична нестабільність ендопротезу. Коли гнійний процес перетворюється на хронічну фазу, формується свищ, з якого постійно чи періодично виділяється гній.
Консервативне лікування є практично неефективним. Формується хронічний післяопераційний остеомієліт (гнійне запалення кістки в області ендопротезу). У більшості випадків доводиться робити повторну операцію - видалення ендопротезу. Після цього замість очікуваної появи нового суглоба в людини в цій галузі не залишається навіть суглоба хворого, лише "порожнє місце", та ще й хронічне гнійне вогнище. Різко страждає опорна та рухова функція кінцівки, кінцівка коротшає. Внаслідок цього пацієнт залишається важким інвалідом.
Як видно на наведеній рентгенограмі, після видалення ендопротезу залишається "порожнє місце" в області колишнього кульшового суглоба.
Зеленим кольором на компонентах дистанційного ендопротезу пофарбувалися місця контакту з гноєм.
Останнім часом успішніше боротися з парапротезною інфекцією стало можливим завдяки використанню так званих артикулюючих спейсерів (спейсерів суглобів). Це тимчасові ендопротези, виготовлені з кісткового цементу (поліметілметакрилату) з додаванням антибіотиків. Установка спейсера з подальшим його видаленням і заміною на повноцінний ендопротез вимагатиме ще мінімум 2 великі операції на суглобі.
При повторних спробах протезувати суглоб навіть через роки після затихання гнійно-запального процесу можливий рецидив.
Вивих ендопротезу
Т.к. штучний суглоб не є повноцінною заміною суглобу справжньому, його функціональні можливості, відповідно, нижче. При деяких необережних рухах у суглобі може статися вивих ендопротезу. Як і при вивихах у натуральних суглобах, вважається, що вивихається дистальний компонент протеза по відношенню до проксимального (наприклад, в тазостегновому ендопротезі вивихається головка ендопротезу).
Тому після операції ендопротезування кульшового суглоба суворо не рекомендують згинати ногу в кульшовому суглобі більш ніж на 90°, а також ротувати ногу всередину.
Вивих може також статися під час падіння.
При вивиху, що відбувся, його вправляють під наркозом. Після цього ногу іммобілізують. Після закінчення гострого періоду завжди зберігається ризик повторних вивихів. Якщо закритим шляхом не вдається вправити вивих, роблять операцію відкритого вправлення вивиху.
Перелом ендопротезу
Може ламатися ніжка або шийка ендопротезу. Це зумовлено т.зв. "втомою" металу, що розвивається внаслідок постійних навантажень на металоконструкцію.
Навіть протези з найміцніших сплавів не застраховані від таких ускладнень.
Нестабільність компонентів ендопротезу (асептична нестабільність, розхитування ендопротезу)
При стоянні або ходьбі на ендопротез лягає велике навантаження, у поєднанні між кісткою та ендопротезом відбуваються мікрорухи. Внаслідок цього ендопротез розхитується. Може розхитатися як ніжка (стегновий компонент), так і чашка (вертлужний компонент) протеза. Ніжка ендопротезу може зруйнувати стінку кістки, в якій розташована - виникає перипротезний (парапротезний) перелом.
При нестабільності ендопротезу, що розвинулася, потрібна повторна операція - ревізійне ендопротезування.
При перипротезному переломі буде потрібна операція остеосинтезу з подальшим тривалим обмеженням фізичної активності.
Руйнування вкладиша ендопротезу
Полімерний вкладиш, розташований між металевими частинами ендопротезу, знижує їх тертя друг про друга при рухах. Він може стиратися, тріскатися, вивихатися.
Це веде до децентрації головки ендопротезу (на представленій рентгенограмі видно зміщення головки ендопротезу від центру) та порушення функції кінцівки.
За такого ускладнення потрібно повторне оперативне втручання з метою заміни вкладиша.
Протрузія вертлужної западини
Це використання стегнового компонента протеза (головки) у вертлужну западину з проривом її стінки і виходом у порожнину малого таза.
Таке ускладнення різко порушує функцію суглоба (робить її фактично неможливою), а також може призвести до пошкодження органів малого тазу.
Зміна довжини оперованої кінцівки
Може спостерігатися як скорочення, так і подовження оперованого кінцівки.
Подібне ускладнення може виникати при неправильному встановленні ендопротезу. У такому разі може знадобитися нова операція.
Також таке ускладнення може бути зумовлене ослабленням навколосуглобових м'язів. І тут необхідно зміцнення цих м'язів фізичними вправами.
Контрактура протезованого суглоба (обмеження рухів)
Виникає при осифікації (окостинення) навколосуглобових м'яких тканин.
І тут зберігається опорна функція кінцівки, але різко обмежується обсяг рухів у протезованому суглобі.
Післяопераційний неврит (тракційна нейропатія)
Це запалення нервів, що проходять поблизу суглоба внаслідок травмування (перетягування або здавлення) їх під час операції.
Тромбоз глибоких вен кінцівки
Після операції в оперованій кінцівці можуть утворюватися тромби у венах, внаслідок зменшення рухів (бо при низькій фізичній активності погано працює м'язово-венозна «помпа» - насос, що допомагає руху крові у венах нижніх кінцівок). При цьому у венах відбувається застій крові, кров стає густішою, у результаті утворюються тромби.
Тому рекомендовано ранню активацію хворого, а також профілактичний прийом протизгортальних засобів (антикоагулянтів).
В результаті венозного тромбозу може розвинутися найгрізніше ускладнення – тромбоемболія легеневої артерії.
Тромбоемболія легеневої артерії
Смертельне ускладнення, на щастя, рідкісне (до 0,05%). Причина його в тому, що після ендопротезування у хворих різко підвищується здатність до утворення тромбів. Якщо такий тромб відривається від стінки кровоносної судини і з потоком крові потрапляє в легені, порушується процес надходження кисню в організм, і пацієнт гине. Всім хворим після ендопротезування вводять антикоагулянти, які "розріджують" кров і різко зменшують ризик такого ускладнення.
